Підставою для введення санкцій проти Тараса Козака та пов’язаних з ним юридичних осіб стало розслідування, проведене спецслужбами України, в ході якого встановлено, що схеми з поставками вугілля з окупованих територій, сприяють фінансуванню тероризму.
Таким чином фігурант цих санкцій потрапив під дію закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення».
Засідання РНБО щодо санкцій не проводилося в традиційній формі: був розписаний час, коли кожен з членів РНБО повинен був з’явитися на 4 поверх Банкової, де повинен був поставити/чи не поставити свій підпис під рішенням про введення санкцій проти Козака. Бланки з підписами приймав і збирав секретар РНБО Олексій Данілов.
Тобто це було індивідуальне голосування без традиційного групового обговорення.
Рішення про накладення санкцій не було блискавичним, як пише Сергій Лещенко, і не було на пряму пов’язане з телефонною розмовою голови МЗС Дмитра Кулеби з держсекретарем США Тоні Блінкеном.
Упродовж січня президент Володимир Зеленський двічі збирав силовиків і аналітиків для обговорення питання про те, як припинити мовлення каналів Віктора Медведчука, провідного в країні антиукраїнську діяльність.
