Війна не змінює нечесних людей ані в центрі, ані на місцях, натомість робить їх іще цинічнішими. Скоро мине рік відтоді, як голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Валентин Резніченко опинився в центрі корупційного скандалу, що кинув тінь на найближче оточення глави держави. Тепер щонайменше в чотирьох офісах країни — президента, Національного антикорупційного бюро (НАБУ), Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) і поліції Дніпропетровської області — знають про прибутковий зв’язок Резніченка з фітнес-тренеркою Яною Хлантою та декілька яскравих пунктів їхнього життя. Йдеться про автомобіль, спільні перельоти та 1,5 млрд грн, що Дніпропетровська ОВА спрямувала компанії «Будінвест інжиніринг» (якою керує Хланта) для ремонту доріг.
Але якщо фігуранта кримінальної справи НАБУ Резніченка президент одразу показово звільнив з посади голови прифронтової Дніпропетровщини, то Юрій Голик — незмінний консультант офісу президента, якого пов’язують із ТОВ «Будінвест інжиніринг», — уже встиг повернутися на Банкову. Він, як завжди, заїжджає туди на своєму «Мерседесі Брабус» або «Тойоті Секвойя», має власний кабінет тепер уже навпроти заступника голови офісу президента Олексія Кулеби й неабиякий вплив на глав обласних військових адміністрацій, тримаючи руку на горлі Дніпропетровської області. Яка, до речі, нещодавно знову відзначилася мільярдними підрядами на ремонт доріг уже з новим головою ОВА Сергієм Лисаком. Якось дуже вже тхне Одесою. Ні?
Цікаво й те, що в цій історії з багатьма відомими та змінними деякі персонажі за рік розслідування взагалі загубилися. Як-от колишній куратор «Великого будівництва» Кирило Тимошенко, якого й консультував на високій посаді заступника голови офісу президента Юрій Голик. Наші джерела стверджують, що був момент, коли долі цих трьох державних діячів (двоє з яких навіть не є державними службовцями й не мають декларувати свої статки) могли перетнутися в одному СІЗО. Однак нікого з них не було затримано.
Що взагалі діється у сфері протидії корупції напередодні публікації звіту про виконання Україною критеріїв для вступу до ЄС? Навіщо в справу, яку розслідувало НАБУ, втрутилась обласна поліція? Чому НАБУ так повільно розслідує справу? Чи визначено збитки, яких завдав державі Резніченко та пов’язані з ним особи? Наскільки довгим і впливовим може виявитися список фігурантів цієї справи, якщо НАБУ та САП вдасться ефективно протистояти тиску з владних кабінетів?
Аби знайти відповіді на ці питання, ми зробили запити до антикорупційних і правоохоронних органів, поспілкувалися з джерелами у владних кабінетах, а також поставили запитання представникам низки державних органів.
Проте давайте по порядку.
Коротка історія про майже велику удачу
2 листопада 2022 року Головне управління національної поліції в Дніпропетровській області відкрило кримінальну справу проти «посадових осіб Дніпропетровської обласної військової адміністрації». У кримінальному провадженні було дві статті — про зловживання владою та службовим становищем і про відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом. Здавалося б, нічого дивного, якби не одне «але». Справа, якою почала опікуватися дніпровська поліція, стосувалася голови Дніпропетровської обласної військової адміністрації Валентина Резніченка та більш як півтора мільярда бюджетних коштів. І була підслідна не Нацполіції, а НАБУ, яке на той час уже проводило розслідування за цим фактом.
Кейс дбайливого облаштування доріг Дніпропетровщини відомий усім, хто бодай трохи читав новини в листопаді минулого року. Розпочався він іще 2021 року, коли видання «Наші гроші» вперше опублікувало історію про блискучий злет ТОВ «Будінвест інжиніринг», яке вправно забирало в області один тендер за іншим і стало одним із улюбленців Державного агентства автомобільних доріг (Укравтодору). Журналісти «Наших грошей» виявилися наполегливими та впертими й далі слідкували за діяльністю компанії. І рівно за рік, коли Збройні сили України вже звільнили від російської армії Київську область і залишилося трохи більш як місяць до новин про звільнення окупованої Харківщини, видання опублікувало продовження історії з «Будінвест інжиніринг».
Нові дані, на які звернули увагу «Наші гроші», свідчили про те, що в період із травня до липня 2022 року ТОВ «Будінвест інжиніринг» отримало від Департаменту житлово-комунального господарства (ЖКГ) і будівництва Дніпропетровської ОВА 1,2 млрд грн. Частину укладених договорів не опубліковано на сайті закупівель «Прозорро». Про те, які дороги ремонтували під час воєнного стану в прифронтовій області, теж не можна дізнатися. Після цього розслідування між компанією та Держказначейством не було операцій, однак у середині вересня минулого року вони поновилися. Аж поки 2 листопада ЗМІ не опублікували два розслідування, в яких ішлося про тих самих людей: голову Дніпропетровської ОВА Валентина Резніченка та його ймовірну подругу Яну Хланту, яка й була власницею компанії «Будінвест інжиніринг». Історію власників цього ТОВ також варто нагадати.
Компанію «Будінвест інжиніринг» заснувала 2017 року Ірина Воробйова. За великим збігом, цього ж року Валентин Резніченко вперше очолив Дніпропетровську ОДА. Радником Резніченка був його давній знайомий Юрій Голик. І якщо за вісім років Валентин Резніченко залишився головою Дніпропетровської ОДА (з початком повномасштабного вторгнення обласні державні адміністрації указом президента трансформувалися в обласні військові адміністрації), хоча вже й за каденції іншого президента, переживши одне звільнення, доля його помічника склалася інакше. Юрій Голик після президентських виборів 2019 року став консультантом (він не обіймав державних посад і не був державним службовцем) президентської програми «Велике будівництво». До початку повномасштабного російського вторгнення програма реалізовувалася бюджетним коштом і охоплювала реконструкцію доріг, шкіл і садочків на мільярди бюджетних коштів. Чим саме опікувався верховний консультант Голик, стало зрозуміло трохи пізніше.
Гра в наперстки
Вочевидь, відреагувавши на розслідування журналістів «Наших грошей» про виграні ТОВ «Будінвест інжиніринг» тендери на ремонт доріг у Дніпропетровській області на суму понад 1,5 млрд грн, НАБУ та САП відкрили кримінальне провадження. Справа мала попередню кваліфікацію за статтями 364 (зловживання владою та службовим становищем) і 209 (відмивання доходів) Кримінального кодексу України. Але за певний час свій незаконний дубль відкриває Нацпол.
Для чого поліція відкрила справу, коли знала: якщо в історії фігурує 1,5 млрд грн — це точно сфера розслідування НАБУ, адже підслідність проваджень останньої стартує від 30 тис. дол.? Чому справу відкрили 2 листопада 2022 року, коли медіа опублікували підтвердження того, що Валентин Резніченко та Яна Хланта тісно спілкуються? Куди поспішали? І хто порадив одразу провести обшуки в Дніпропетровській ОДА, аби вилучити оригінали документів, які потім хотіли знищити?
ZN.UA направило інформаційний запит до поліції Дніпропетровської області з проханням пояснити, чому сталося так, що вона розслідувала непідслідну їй справу. І Нацпол Дніпра відповів, сухо констатувавши, що в січні 2023 року справу передали до НАБУ. Але ж виграного часу не згаяли. З власних джерел редакції стало відомо, що поліція Дніпропетровської області хотіла провести почеркознавчу експертизу документів, які Нацпол вилучив у Дніпропетровській ОДА й ТОВ «Будінвест інжиніринг». Ці документи нібито підтверджували зв’язок голови Дніпропетровської ОВА Валентина Резніченка з компанією «Будінвест інжиніринг». Після експертизи правоохоронці мали намір знищити всі оригінали документів. Проте цього зробити не вдалося. Антикорупційні органи врятували документи.
До речі, у вересні цього року генерала поліції третього рангу Анатолія Щадила, який на той момент очолював Головне управління Нацполіції в Дніпропетровській області, перевели до Києва. На підвищення.
Розслідування є, підозр немає
Рік тому екскерівник головного підрозділу детективів НАБУ Андрій Калужинський в інтерв’ю ZN.UA стосовно провадження про дорожню історію в Дніпропетровській області, яке зареєструвало САП, пояснив: «Одна справа — довести за стандартами умовного журналістського розслідування, сформулювати якісь уявлення про ті чи інші обставини в суспільства. Зовсім інша — довести до того, щоб спочатку повідомити про підозру, а потім суд виніс відповідний вирок». На жаль, після того, як директором НАБУ став Семен Кривонос, Андрій Калужинський більше там не працює. Як і ціла низка професійних детективів, котрі залишили бюро. Навряд чи зараз можна точно сказати, як цей факт уплине на розслідування справи, яка нас цікавить, однак припустити, що така стрімка плинність кадрів у ключовому антикорупційному органі — поганий сигнал, можна вже зараз.
А розслідування й справді, як повідомляють джерела, відбувається повільно.
За рік було двічі проведено обшуки в будинку Юрія Голика: спершу в містечку «Коник» (тоді ж детективи прийшли з обшуками й до колишнього голови Дніпропетровської ОВА Валентина Резніченка). Під час другого обшуку в Голика НАБУ вилучило в нього телефон. За інформацією джерел у офісі президента, адвокати Юрія Голика намагаються повернути гаджет. Також на Банковій упевнені, що в провадженні зовсім не фігурує Кирило Тимошенко, який до повномасштабного вторгнення був куратором «Великого будівництва». Хоча його причетність до тендерів у Дніпропетровській ОВА детективи також перевіряють.
Що ж до офіційної позиції слідства, то ZN.UA звернулося до Національного антикорупційного бюро з питанням: чи справді в провадженні наразі немає Тимошенка? І чи є там бодай хтось, хто фігурував у заголовках медіа стосовно цієї історії рік тому? В НАБУ відповіли, що поки відбувається розслідування, говорити вони нічого не можуть. Очевидним у відповіді антикорупційного бюро є одне — розслідування триває, а до підозр іще далеко.
Утім, із власних джерел нам вдалося дізнатися, що в провадженні наразі — декілька епізодів. Частина з них стосується ремонту доріг у Дніпропетровській області. До того ж антикорупційні органи розслідують факти незаконного збагачення та недостовірного декларування співробітників Дніпропетровської ОВА. Також НАБУ та САП перевіряють щонайменше 11 фірм, які були контрагентами компанії «Будінвест інжиніринг». Йдеться про перевірку руху коштів компаній і те, як вони між собою пов’язані. Частину цих фірм також перевіряють на предмет того, чи пов’язані вони зі співробітниками Дніпропетровської ОВА.
Експертиза та аудит, або рука руку миє
Чи не найголовніше питання, над яким працюють у НАБУ, як свідчать джерела, — це доведення збитків. І допоки в бюро немає власної експертної установи для проведення цих самих експертиз, що значно пришвидшило б просування у великій кількості кримінальних проваджень, антикорупційним органам доводиться «відстоювати» черги, щоб отримати результат потрібної їм експертизи. Та якби річ була тільки в черзі. По-перше, як завжди, на результат експертизи впливає голова Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Олександр Рувін. Про те, як саме впливає, розказано й написано (зокрема й ZN.UA) достатньо. По-друге, в цій справі є й інші обставини, що стоять на заваді навіть не самому доведенню збитків, а етапу, який цьому передує.
Річ у позиції Державної аудиторської служби України. Тут уважно. Для того, щоб НАБУ провело експертизу збитків у справі, бюро потрібно здійснити аудит витрат на ремонт доріг, на які виділяв гроші департамент ЖКГ Дніпропетровської ОДА. Цей аудит здійснює Державна аудиторська служба. Саме це відомство перевіряє, наскільки ефективно витрачаються бюджетні кошти. Погодьтеся, цілком потрібна перевірка.
І такий аудит у справі розпочався. Процедура аудиту в справах НАБУ від Держаудитслужби виглядає так: експерт під час досудового розслідування спільно зі слідством працює над матеріалами, які йому необхідно проаналізувати. Фактично людина з аудиторської служби безпосередньо ознайомлена з матеріалами слідства. І коли аудит у справі Дніпропетровської ОДА та компанії «Будінвест інжиніринг» було здійснено, а людина з Держаудитслужби, яка його проводила, знайшла збитки й мала написати висновок, почали відбуватися дивні речі. Держаудитслужба почала затягувати надання слідству висновку, який був потрібен НАБУ для подальшої роботи й проведення експертизи, що мала підсумувати досудове розслідування.
Цю інформацію можна трактувати й оцінювати по-різному. Та є вагомий факт, який неможливо не враховувати: юридично Державна аудиторська служба прямо підпорядкована Міністерству фінансів України, очільник якого Сергій Марченко є спортивним партнером і добрим другом Юрія Голика. Тобто уявіть ситуацію: правоохоронці розслідують провадження щодо можливих протиправних дій Голика, а аудит разом із усіма зібраними матеріалами досудового розслідування, необхідний для проведення подальших експертиз, перебуває в роботі у відомстві, підпорядкованому його товаришу. Це хіба не конфлікт інтересів? І хто тут може взяти «самовідвід»?
Однак чинник друга з Мінфіну, який, найімовірніше, відіграє в цій справі роль кнопки для людей більш високопоставлених, — це ще не все.
Інституційна фішка «ДерждорНДІ»
Історія Дніпропетровської ОВА та компанії «Будінвест інжиніринг» крутиться навколо того, чи ремонт доріг, на які департамент ЖКГ виділяв кошти, проводили за завищеними цінами. Якщо так, то компанія завдала державі збитків. Але ці збитки, якщо вони є, треба довести. В Україні працює державне підприємство «Державний дорожній науково-дослідний інститут імені М.Шульгіна» (ДП «ДерждорНДІ»), яке збирає інформацію про ціни на будівельні матеріали з усіх областей. Тобто це одна велика база різних товарів будівельного спектру. Інститут, до речі, підпорядковується Укравтодору.
Журналісти й експерти, які працюють із базою даних «ДерждорНДІ», кажуть про те, що постачальники різних будівельних матеріалів можуть надавати держпідприємству ціни з певною накруткою. Наприклад, якщо є фірма, що продає цемент для будівництва чи ремонту доріг, і ця фірма дружить із кимось зі співробітників, які працюють в ОДА й відповідальні за проведення тендерів, то інформацію в «ДерждорНДІ» гарантовано буде викривлено, тобто ціну завищено. І якщо цю ціну опублікують у базі «ДерждорНДІ», то вийде ніби ефект снігової кулі, де фіктивно завищена ціна стане нормою й далі інші постачальники почнуть брати її за основу. Тобто корупція починається вже на етапі формування ціни, а не так званих відкатів. І якщо домовитись із постачальником того ж цементу, який може бути єдиним у регіоні, то можна завищувати ціну й вона буде законною.
Заступник директора з євроінтеграції ДП «ДерждорНДІ» Станіслав Гвоздіков, до якого ми теж звернулися із запитаннями, впевнений, що твердження про закладені в базах «ДерждорНДІ» завищені ціни не відповідають дійсності. За його словами, цей ризик нівельовано методикою ціноутворення дорожніх робіт, яка набрала чинності 17 жовтня минулого року.
«Ця методика віддзеркалює загальноприйняті у світі практики закупівель та формування цін, — пояснює він. — Тепер вартість матеріалів відокремлена від витрат на доставку. Застосування методики дозволяє замовнику здійснювати контроль над витратами на всіх етапах проєкту, від планування до завершення робіт. Служби агенції відновлення в областях та в окремих випадках — облдержадміністрації при замовленні проєктної та кошторисної документації зобов’язані зазначити серед іншого джерело інформації про вартість матеріалів та відстань доставки».
І нині в переважній більшості випадків, каже Гвоздіков, джерелом інформації про вартість матеріалів є лише база «ДерждорНДІ», яка формується з багатьох джерел інформації, не лише від постачальників. Це наблизило вартість матеріалів до рівня, який склався на ринку сьогодні, що в свою чергу сприяє кращому розумінню та контролю над реальною вартістю проєкту.
«Інформація про відпускні ціни надходить від постачальників сировини з кар’єрів, а саме у вигляді їхніх комерційних пропозицій, які окремо містять інформацію про вартість доставки, — продовжує Станіслав Гвоздіков. — Також наші аналітики з „ДерждорНДІ“ беруть історичні дані. Наприклад, інформацію з „Прозорро“ по вже оплачених виконаних контрактах та з тендерних пропозицій учасників закупівель. Крім цього, у нас є база діючих кар’єрів і ми самостійно їх продзвонюємо. Всі джерела інформації можна передивитись у нашій базі даних цін. Постачальник — це тільки одне джерело. Коли ми вираховуємо середню ціну — ми рахуємо її мінімум із 4–5 джерел, для об’єктивності», — пояснює Станіслав Гвоздіков і запевняє, що корупційний чинник у завищенні цін на етапах формування очікуваної вартості замовником, укладання контракту та взаєморозрахунків із підрядниками за виконані роботи було повністю усунуто минулого року завдяки впровадженню методики.
Чи так це насправді? Напевно, це є приводом для окремого розслідування та матеріалу. Але виходить, що впроваджена методика почала працювати після того, як департамент ЖКГ Дніпропетровської ОВА перерахував компанії «Будінвест інжиніринг» 1,5 млрд грн. І чи ціни з контрактів «Прозорро» вже не було завищено за цією схемою?
То чи є перспектива у справи?
Темпи розслідування справи не збігаються з нетерплячими очікуваннями суспільства на підозри його ймовірним фігурантам. Очікування завищені, бо історія б’є межи очі й засліплює простотою нахабства. Звісно, ніхто з власників прізвищ у гучних заголовках новин не винен, доки суд не винесе вердикту. Але ми намагалися окреслити лінію горизонту, на якій, можливо, справу передадуть до суду.
Те, хто в цій історії виявиться сильнішим — закон чи владна «криша», — буде ще одним сигналом того, що реально відбувається в нас у антикорупційному блоці. І кому за це потрібно подякувати.
