«Нова газета» опублікувала великий матеріал про найвпливовіших людей, які «заволоділи кримськими активами, посадили в депутатські і міністерські крісла своїх людей, помножили і продовжують примножувати свої статки, часом вступаючи в сутичку один з одним».
Зокрема, на узбережжі біля урочищ Батіліман і Аязьма, недалеко від селища Ласпі, будується так звана «дача Ковальчука».
Друг Путіна Юрій Ковальчук є основним бенефіціаром банку «Росія», з яким пов’язані структури, зараз володіють садибою. До 2007 року тут розташовувався пансіонат «Мис Айя», в 2007-му його землю викупила родина колишнього президента України Віктора Януковича. Після 2014 року у кримського маєтку Януковича з’явився новий власник – пітерське ТОВ «Берег».
Земля під садибою в Батілімане, 3,8 гектара біля моря, дісталася компанії «Берег» за низькою ціною – її орендують у уряду Севастополя за 105 тисяч рублів на місяць.
Ковальчук одним з перших серед російських мультимиллиардеров почав працювати в Криму після окупації, завівши на півострів банк «Росія».
У грудні 2020 року ТОВ «Південний проект» (дочірнє підприємство банку «Росія») купило знаменитий винзавод «Массандра». У грудні 2017 року «Південний проект» придбав інший кримський винзавод – «Новий світ», що спеціалізується на виготовленні шампанського. За словами джерел «Нової газети», структури Ковальчука де-факто також контролюють відомий севастопольський винзавод «Інкерман».
Крім виноробства структури Ковальчука займаються в Криму медичним страхуванням. Найбільша страхова компанія на півострові «Криммедстрах» контролюється двома «дочками» банку «Росія» – ТОВ «СКМ Холдинг» і ТОВ «Гарант-Сервіс».
Ще один друг Путіна, Аркадій Ротенберг, будував міст через Керченську протоку.
Кримська «дача Ротенберга» знаходиться зовсім недалеко від «дачі Ковальчука» – на протилежному боці Ласпинской бухти, на мисі Сарич. Територія біля палацу на Саричі істотно більше, ніж у резиденції в Батілімане: 12,5 га проти 3,8 га. При цьому сама садиба займає лише 3,7 га, але пов’язані з Ротенбергом компанії «Магніт-Д» і «Сарич» володіють і оточуючим її реліктовим лісом і цілим гектаром пляжу.
Компанії, пов’язані з Ротенбергом, отримали у володіння здравниці в Криму – санаторії «Місхор», «Дюльбер» і «Ай-Петрі». Ще одна оздоровниця, на якій заробила пов’язана з Ротенбергом компанія, – дитячий табір «Артек».
Крім того, за даними «Проекту», Ротенберг став фактичним власником компанії «Кримтелеком», віддали у спадок в ході «націоналізації» українських підприємств активи мобільних операторів «Укртелеком» і «Київстар».
Ротенберг пов’язаний з компанією «Кримтехнологіі», у власності якої знаходиться 87 земельних ділянок в Ялті, Алушті, Євпаторії і Сімферополі (загальна площа 20 га), а також понад 300 окремих будівель і приміщень загальною площею 77 тисяч квадратних метрів.
Загальна сума «кримських» держконтрактів, отриманих пов’язаними з Ротенбергом компаніями, становить близько 300 млрд рублів.
Так званий «глава Криму» Сергій Аксьонов вибудував в Криму особисту фінансову і управлінську імперію, пише видання.
Його батько Валерій Аксьонов – заступник голови комітету Державної ради Криму з будівництва, транспорту і паливно-енергетичного комплексу. Своячка Євгена Добриня очолює «золотий» комітет Держради із земельних і майнових відносин, а її цивільний чоловік Андрій Дедюхін – департамент по рибному господарству республіканського «Мінсільгоспу». Теща Аксьонова Людмила Добриня – член Громадської палати Криму.
Компанії родичів Аксьонова переважно займаються нерухомістю.
До групи компаній «Моноліт» входить ТОВ «Мальва кому», засноване в 2014 році тещею Сергія Аксьонова Людмилою Добринею та його радником Світланою Бабій. Добриня також є основним бенефіціаром ТОВ «Ескада», які займаються управлінням орендованою нерухомістю. Крім того, в 2015 році вона стала співзасновником похоронної компанії «Спеціалізована міська ритуальна служба», яка заробила за чотири роки 7 млн рублів.
Дружина «глави Криму» Олена Аксьонова є співзасновником сімферопольських компаній «Галс» і «Стелс-Південь», які займаються здачею в оренду нерухомості.
Дочка Аксьонова Христина Манусова володіє ТОВ «Парус», яке також займається здачею в оренду нерухомості. Її чоловік Данило Манусов з 2019 року володіє ТОВ «Преміум Трейд», яке займається торгівлею продуктами харчування і тютюном.
23-річний син глави окупаційної влади Криму Олег Аксьонов з 2018 року є співвласником ТОВ «Моро Маре», якому належить будинок купця Чирахова – одне з найвідоміших історичних будівель Сімферополя.
Спікер «кримського парламенту» Володимир Константинов прийшов у владу людиною вже забезпеченим. У 2013 році його статки оцінювалися в $ 118,4 млн. Заробив Константинов свої гроші в будівельному бізнесі – очолював компанії «Консоль» і «Укрросбуд». «Консоль» і цього
дня – «генеральний забудовник Криму».
Формально Константинов відійшов від бізнесу в 2010 році – перед тим, як стати головою Верховної Ради республіки. Але де-факто будівельні компанії залишилися під контролем його сім’ї. Так, згідно з даними «Інтерфакс-Спарк», дочка спікера кримського «парламенту» Катерина Константинова є співвласником семи компаній, пов’язаних з «Консоль».
Син «спікера» Олег Константинов також є директором і співзасновником п’яти компаній, пов’язаних з «Консоль». Дві з них, що працюють в фізкультурно-оздоровчій сфері, збиткові. Зате Кримський газобетонний завод, яким Константинов-молодший володіє разом з людьми «віце-прем’єра» Криму Євгена Кабанова, приносить гарний прибуток: з 2015 року – 189,6 млн руб.
Сам Володимир Константинов з 2014 по 2019 рік, згідно з офіційними деклараціями, заробив 146,8 млн руб.
Константинов також привів у владу своїх колег по будівельному бізнесу і «Партії регіонів».
«Віце-прем’єр» Криму Євген Кабанов разом з «Консоль» Константинова брав участь в забудові Приморського парку Ялти. Всього, за підрахунками кримських ЗМІ, структури Кабанова можуть заробити на житловому комплексі «Приморський парк» до 3,6 млрд рублів.
Компанія «Інтербуд», якій Кабанов володів до приходу в 2018 році до влади (а після передав своїм родичам і бізнес-партнерам), забудовувала Адміральський пляж в Севастополі і зводила ЖК «Вершина успіху» в комплексній охоронній зоні об’єкту всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Херсонеса Таврійського. З 2015 по 2019 рік структури «Інтерстроя» отримали 333,6 млн руб чистого прибутку. Будівництва Кабанова не раз викликали протести жителів.
В кінці 2020 року з’явилася інформація, що Кабанов може стати фігурантом кримінальної справи через конфлікт навколо житлового комплексу «Омега-2» в Севастополі.
Колишній міністр оборони України Павло Лебедєв виявився в бізнес-співтоваристві Криму задовго до окупації півострова. У 1999-2002 рр. він був фінансовим директором «Кримського титану» – хімічного підприємства, яке до 2019 року належало українському олігарху Дмитру Фірташу. А до 2012 року став власником Inter Car Group, в яку входила кримська група компаній «Парангон», що займалася будівництвом.
З Києва Лебедєв втік тоді ж, коли і Янукович, – 21 листопад 2014 року. У Севастополі він зайнявся будівництвом.
Основні девелоперські активи Лебедєва – група компаній «Парангон» і компанії, пов’язані з севастопольським готелем «Аквамарин», на території якого працює єдиний в місті аквапарк. Також Лебедєв є бенефіціаром агрофірми «Альянс», що займається вирощуванням зернових.
Видання відзначає, що проекти Лебедєва часто викликають невдоволення у севастопольців.
Співрозмовники «Нової газети» називають Лебедєва людиною з великими зв’язками на федеральному рівні. Він також є членом правління Російського союзу промисловців і підприємців.
Вперше свій список «господарів Криму» «Нова газета» представила в січні 2018 року. Тоді в ньому було 12 прізвищ. Однак з часом стало ясно: коло тих, хто реально претендує на володіння півостровом, звужується, відзначає видання.
