«Поймите нас. Задолбало!», — цей плакат на вході до наметового містечка під час Майдану 2013 року закарбувався у пам’яті багатьох учасників акцій протесту.
Він влучно описував тодішній настрій суспільства, яке втомилося від непотизму, корупції та несправедливості.
Сім років тому події Революції Гідності не лише знесли президента і поховали Партію регіонів, а й висунули чіткі вимоги до їхніх наступників.
Однією з цих вимог стала боротьба з корупцією. Її прозвали українською раковою пухлиною, метастази якої захопили усі рівні влади — від дрібних чиновників і суддів, до міністрів і президентів. Адже топ-корупція б’є по економіці країни не лише на макрорівні, але й впливає на рівень життя кожного з нас. Її наслідок — розбиті дороги, колапс медицини та деградація освіти, жебрацькі зарплати бюджетників і пенсії.
«Корупція є більшою загрозою українському майбутньому, ніж російські танки», — говорив у 2014 році посол США в Україні Джеффрі Пайєтт.
Щоб вдовольнити вимогу щодо боротьби з корупцією з боку суспільства та міжнародних донорів, в Україні за короткий термін створили низку антикорупційних органів, зокрема Національне агентство з питань запобігання корупції, Національне антикорупційне бюро, Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру та Вищий антикорупційний суд.
Утім навіть після створення та кількарічної роботи антикорупційних органів, складно сказати, що влада вдовольнила попит суспільства на боротьбу з корупцією.
Понад 80% українців поділяють думку про повсюдну поширеність корупції в країні, свідчить цьогорічне дослідження Українського центру європейської політики.
За середньою оцінкою наявності корупції в країні, Україна знаходиться між Кіпром і Грецією й значно відстає від Німеччини.
На початку листопада 2020 року соціологічна група «Рейтинг» провела опитування — його учасників попросили оцінити зміни в сфері боротьби з корупцією протягом останнього року. 47% опитаних не помітили таких змін, 34% вважають, що ситуація погіршилася і лише 14% побачили позитивні зміни.
У кінці жовтня Конституційний Суд поставив під питання існування всієї антикорупційної інфраструктури країни. А 9 грудня, День боротьби з корупцією, сотня українців зустріла під Офісом президента з милом та антисептиком — закликаючи президента Володимира Зеленського очистити Банкову від заступника голови Офісу Олега Татарова. НАБУ-шну справу проти нього саботують на самій верхівці країни.
До сьомої річниці Революції Гідності «Українська правда» створила власний документальний фільм. Це мав бути погляд на роботу антикорупційних органів за шість років їхнього існування. Чи за цей час завдяки ним Україна наблизилася до мети викорінення корупції на найвищому рівні.
Але вже під час зйомок стало зрозуміло, що це кіно буде не лише про кількарічну роботу антикорупційної інфраструктури, а й про те, чи вдасться їй вистояти після рішення Конституційного Суду і працювати далі.
