Партнер Єрмака почав входити в будівельний бізнес Столара-Медведчука

265

Бізнес-партнер очільника Офісу президента Андрія Єрмака Артем Колюбаєв з 2019 року почав активно входити співзасновником в компанії, пов’язані з обраним від «ОПЗЖ» нардепом Вадимом Столаром і підозрюваним у державній зраді ексдепутатом Віктором Медведчуком – розслідування Bihus.Info

Колюбаєв — український кінопродюсер, якого з Єрмаком пов’язують спільні фільми. Журналісти зазначають, що після призначення Колюбаєва в ОП, він почав активно входити в бізнес Столара-Медведчука.

Навесні 2021-го він очолив Раду з державної підтримки кінематографії, яка займається розподілом коштів, виділених на українське кіно.

Паралельно у грудні 2019-го Колюбаєв став співвласником КУА «Ессет Файненшнл Груп», яка надавала мільйонну фіндопомогу фірмам, що брали участь в будівництві житлових комплексів від девелоперської компанії ENSO у Києві.

Компанію ЗМІ раніше приписували народному депутату, обраному від «Опозиційної платформи-За життя» Вадиму Столару.

Журналісти знайшли слід Столара чи не в усіх структурах, які і забезпечували діяльність ENSO.

У березні 2020-го Колюбаєв увійшов вже в фонд «Квантор Проджект», який проводив фінансові операції з іншим фондом — «Стрім Інвест». Бенефіціаром останнього тоді був Сергій Турчінов — бізнес-партнер Столара.

В жовтні 2020-го Колюбаєв став власником фонду «Апеліот», який, за даними ЗМІ, також брав участь в справах ENSO, продаючи квартири в одному з житлових комплексів.

В копії драфту договору купівлі-продажу однієї з квартир, який опинився в розпорядженні журналістів, сказано, що від імені фонду діяв Олександр Дев’ятко, який також був в наглядовій раді фонду «Стрім Інвестмент».

Останній належить дружині Вадима Столара Інні Майструк і активно інвестував кошти в будівництво всіх трьох ЖК від ENSO.

В момент, коли Артем Колюбаєв активно входив в пов’язані з будівництвами від ENSO компанії, до процесу також долучилося і оточення підозрюваного у держзраді Медведчука.

На початку 2020-го ще один фонд, який вкладав кошти в будівництва — «Ево Інвест» — перейшов з рук оточення Столара в руки естонського бізнесмена Олексія Чулеця.

Компанії Чулеця, за даними «Схем», у 2018-2020 роках доставляли бітум з російського «Новошахтинського заводу», який тоді контролював Медведчук, в Україну.

Дочірні ж структури фірм Чулеця в Росії тісно перепліталися з компаніями близького до Медведчука білоруського олігарха Миколи Вороб’я.

З осені 2020-го у фірми, які виступали замовниками усіх трьох ЖК від ENSO в якості співвласника «зайшов» фонд «Астера», яким, в свою чергу, володів кіпрський офшор Limedell Limited (також пов’язаний з Медведчуком).

В її аудиторському звіті вказано, що в травні 2020-го її дочірня структура — NewCoal Trading AG — почала працювати в Москві і саме через NewCoal Trading AG того ж року американський паливний гігант ExxonMobil купував для американського ринку російську нафту зі все того ж «Новошахтинського заводу».

Відповідно, партнер Єрмака увійшов в бізнес, який контролювався оточенням Столара та Медведчука.

За даними Bihus.Info, офіційні заробітки Колюбаєва станом на середину 2019 року не могли б дозволити йому самостійно інвестувати значні кошти в подібні будівельні компанії.

У ЗМІ сумніваються, що Колюбаєв в названих вище структурах представляв самого себе.

Вперше в прив’язці до близьких до ENSO компаній прізвище Колюбаєва згадувалося навесні 2018 року, коли він став членом наглядової ради фонду «Скіллінг».

Очолював цю раду тоді Олександр Ковтун. Людина з таким же ім’ям в подальшому була директором згаданого вище фонду дружини Столара «Стрім Інвестмент».

Окрім цього, аналіз соціальних мереж дозволяє стверджувати, що Колюбаєв раніше вже був знайомий з родиною CEO компанії ENSO Раміля Мехтієва.

Однак це знайомство і формальне представництво в одному з фондів не можуть пояснити той факт, що кінопродюсер почав активно «заходити» в інші юридичні особи вже в якості власника чи співвласника якраз в той період, коли Столар став народним депутатом, а Єрмак очолив ОП.

Столар виїхав з України напередодні широкомасштабного вторгнення і, за даними «Української правди», перебував на Лазуровому узбережжі Франції.

У січні 2023-го Столар несподівано повернувся в Київ і, за інформацією «УП», отримав гарантії збереження свого депутатського статусу до кінця каденції.

В червні ЗМІ повідомляли, що Столар нібито вирішив вийти зі свого будівельного бізнесу взагалі.

Проте, на згаданих об’єктах ENSO відсутній будь-який рух, а нещодавно компанія заявила про нову паузу в будівництві.

На цьому тлі Колюбаєв вийшов з деяких пов’язаних компаній, але, натомість, створив нові вже самостійно.

Наприкінці листопада Колюбаєв став засновником фонду «Дістрікт», який, поки що, ніде засвітитися не встиг.

Директором «Дістрікту» вказано людину, яка раніше вже фігурувала в будівельних процесах оточення Столара, що натякає на те, що діяльність фонду все ж буде пов’язана з будівництвом.

Протягом чотирьох днів журналісти намагалися отримати коментарі, але Колюбаєв, прочитавши повідомлення, їх проігнорував. Телефони ENSO вимкнені взагалі, а офіційному співвласнику компанії Андрію Руденку обіцяли передати питання, але на момент виходу сюжету з журналістами так ніхто і не вийшов на зв’язок.