Американські військові чиновники вражені винахідливістю українських захисників на полі бою. При цьому Україна стала бойовою лабораторією для пошуку дешевих, але ефективних рішень. Про це йдеться у матеріалі CNN, який посилається на неназваних американських чиновників.
Телеканал зазначає, що Україна за час повномасштабної війни розробила десятки інновацій на полі бою, «часто виявляючи дешеві рішення для дорогих проблем».
Так, наведення артилерії під час контрнаступу восени здійснювалося за допомогою українського програмного забезпечення, яке широко використовується на легкодоступних планшетах та смартфонах. Мобільний додаток подає супутникові та інші розвідувальні зображення у алгоритм наведення в режимі реального часу, що допомагає підрозділам на передовий спрямовувати вогонь на конкретні цілі.
Знайомі із цим інструментом американські офіційні особи кажуть, що він виявився дуже ефективним у наведенні вогню української артилерії на російську ціль.
«Маленькі пластикові дрони, що тихо гудуть над головою, скидають гранати та інші боєприпаси на російські війська. 3D-принтери тепер виготовляють запчастини, щоб солдати могли ремонтувати важку техніку в польових умовах. Техніки перетворили звичайні пікапи на мобільні ракетні установки. Інженери з’ясували, як прикріпити складні американські ракети до старих радянських винищувачів, таких як МіГ-29, допомагаючи українським військово-повітряним силам продовжувати літати після дев’яти місяців війни», — пише видання.
Зазначається, що Україна навіть розробила власну протикорабельну зброю Нептун на основі радянських ракетних конструкцій, яка може вражати російський флот майже на 200 миль.
«Така українська винахідливість вразила американських чиновників, які високо оцінили здатність Києва знаходити „макгайверські“ (MacGyver — американський серіал про винахідника — ред.) рішення для своїх потреб на полі бою, які заповнюють важливі тактичні прогалини, залишені більшим і складнішим західним озброєнням», — йдеться у матеріалі.
Хоча офіційні особи США та інших західних країн не завжди мають повне уявлення про те, як саме працюють створені на замовлення українські системи, значною мірою тому, що вони не перебувають на місцях — як чиновники, так і аналітики кажуть, що Україна стала справжньою бойовою лабораторії для пошуку дешевих, але ефективних рішень.
«Їх інновації просто неймовірно вражають», — сказав директор програми міжнародної безпеки Центру стратегічних та міжнародних досліджень Сет Джонс.
Окремо наголошується, що війна в Україні надала США та їхнім союзникам рідкісну можливість вивчити, як їхні власні системи озброєнь працюють в умовах інтенсивного використання та які боєприпаси обидві сторони використовують для здобуття перемог.
Україна є «лабораторією зброї у всіх сенсах, тому що жодне з цього обладнання ніколи не використовувалося у війні між двома індустріально розвиненими країнами. Це бойові випробування в реальних умовах», — сказало джерело, знайоме із західною розвідкою.
Зазначається, що деякі гучні системи, надані українцям — такі як безпілотник Switchblade 300 та ракета, призначена для поразки ворожих радіолокаційних систем — виявилися менш ефективними на полі бою, ніж очікувалося, за словами американського офіцера з військових операцій, а також за даними недавнього дослідження британського аналітичного центру.
Але легка реактивна система залпового вогню М142 американського виробництва, або HIMARS, мала вирішальне значення для успіху України — навіть незважаючи на те, що чиновники отримали цінні уроки щодо частоти технічного обслуговування цих систем, необхідного для такого інтенсивного використання, пише CNN.
Те, як Україна використовувала свої обмежені запаси ракет HIMARS для того, щоб викликати хаос у російському командуванні та контролі, завдаючи ударів по командних пунктах, штабах та складах, було вражаючим, сказав представник оборонного відомства, додавши, що військові лідери вивчатимуть цей досвід. протягом багатьох років.
Українці також здійснили тактичні нововведення, які вразили західних чиновників. Зокрема протягом перших тижнів війни українське командування адаптувало свої операції до використання невеликих груп піхоти під час російського наступу на Київ. Озброєні плечовими ракетами Stinger та Javelin, українські війська змогли підкрастися до російських танків без піхоти на флангах.
