Командувач Сил спеціальних операцій Григорій Галаган — яскравий приклад нової генерації українських командирів, які склали присягу вже за часи незалежності України та мають якісно інше мислення.
З 2002 по 2014 рік Григорій Анатолійович служив в Центрі спеціальних операцій «Альфа» СБУ у Сімферополі та був одним з 10% кримських офіцерів СБУ, які не зрадили присязі з початком окупації півострова. Він пройшов російсько-українську війну, нагороджений орденами «За мужність» III ступеня та Богдана Хмельницького III ступеня.
У серпні 2020-го Григорія Галагана було призначено командувачем Сил спецоперацій. З того часу пройшло вже більше року і генерал-майору Галагану, як і самим ССО є чим похвалитись.
-
- Чому Сили спеціальних операцій стали прикладом для наслідування?
- Як впроваджуються реформи та як ССО співпрацює з країнами НАТО?
- Яка роль Сил спецоперацій у організації національного спротиву?
Про це та багато іншого читайте в ексклюзивному інтерв’ю Українського центру безпеки та співпраці (УЦБС) з командувачем Сил спеціальних операцій Збройних сил України генерал-майором Григорієм Галаганом.
— Що Ви робили, коли почалася військова агресія Росії проти України?
— Після перших ротацій в зону бойових дій на Сходу України мені запропонували взяти участь у формуванні спеціального добровольчого підрозділу Служби безпеки України, одного із бойових управлінь Центру спеціальних операцій. І в подальшому я його і очолював. За чотири роки антитерористичної операції, а потім Операції об’єднаних сил до 19-го року, я пройшов посади вже і начальника управління, заступника начальника центру і заступника начальника центру спеціальних операцій Служби безпеки України.
— Як Ви повернулися в Сили спеціальних операцій?
— У 15-му році при виконанні бойових завдань був поранений. Але на реабілітацію багато не дали тому, що війна продовжувалась і приходилося вже виконувати обов’язки в подальшому заступника начальника центру.
У 19-му році тодішній Головнокомандувач запропонував повернутися в Сили спеціальних операцій, на що я погодився. І так я тут опинився начальником Штабу. Ну і рік тому був призначений якраз Командувачем Сил Спеціальних Операцій.
—Як ССО стали прикладом для наслідування?
— Насамперед ми змінили підхід до відбору в нашому Навчальному центрі, тобто це називається Q-курс, або кваліфікаційний курс. Він так само називається і у наших країнах-партнерах. Долучатися до нього, звичайно, можуть ті військовослужбовці, які дійсно пройшли певну підготовку. Тому що вимоги до оператора Сил спеціальних операцій вони досить високі і оператор може в подальшому попасти в різні ситуації, де потрібно швидко приймати рішення, бути кваліфікованим і вміти надати медичну допомогу своєму побратиму. Найкращий воїн для нас це той, хто здатний швидко реагувати на швидкі зміни ситуацій.
— Чи цікавляться українським досвідом країни НАТО?
— Сили спеціальних операцій — це наймолодший, але найсучасніший рід сил. Він формувався саме в умовах війни. Звичайно наші військовослужбовці з 14-го року отримували досить великий досвід участі в бойових діях і це цінується нашими партнерами.
— Як ССО співпрацюють з НАТО і які спільні заходи проводяться?
— На певному етапі в 14-й, 15-й, 16-й роки нам надавали допомогу навіть на тактичному рівні і в тому числі матеріально-технічну допомогу. Ми без партнерів взагалі не могли. Завдяки тій злочинній владі, яка була до 14-го року і той, скажем так, розвал, який був у Збройних силах, то звичайно зараз з певним досвідом, ми вже виходимо на рівень партнерів, які можуть надати якусь дорадчу допомогу. І деякі речі у нас вже і краще у зв’язку з тим, що ми постійно приймаємо участь в бойових діях.
Далеко не всі країни приймають участь в бойових діях, тому я вважаю, що ми вже переходимо на рівень «рівний-рівному». Україна стає рівнозначним партнером. Один із підрозділів Сил спеціальних операцій Збройних сил України вже перебуває на бойовому чергуванні у складі сил швидкого реагування НАТО. Це означає те, що він повністю відповідає стандартам НАТО і передбачає, що він повністю синхронізований. Тобто це починаючи від знань особовим складом всіх процедур, що використовуються при організації планування спеціальних операцій, до сумісності і техніки, озброєння та спорядження. І в подальшому кожен підрозділ від кожного центру я планую до 24-го 25-го років, щоб вже могли брати участь в чергування в Силах швидкого реагування НАТО.
Спільні заходи в нас проводяться на постійній основі. Якщо ми говоримо про такі колективні заходи як навчання, то в нас були міжнародна навчання SILVER SABER — 21, де один із підрозділів якраз і проходив оцінку НАТО. Крім того, в нас пройшли змагання на кращу групу спеціального призначення, де вже і судді, і частково партнери приймали участь в організації і проведенні цих змагань. Планується проведення змагання серед снайперів, снайперських груп, де вже є певна кількість заявлених учасників країн-партнерів.
— Впровадження яких реформ на прикладі ССО Ви можете назвати успішним?
— Це, по-перше, реформа сержантського складу. Раніше молодшого сержанта можна було отримати, коли я ще був молодим офіцером, через якісь особистісні стосунки з командиром. Більше того, людина не впливала на певні процеси, що були. Зараз вимоги до сержантського складу досить високі, щоб стати сержантом побажання командира не вистачить. Тобто треба пройти певний курс, підтвердити свою кваліфікацію на посаду.
Крім того, зараз йде реформа грошового забезпечення сержантського складу, вона якраз в планах. Вже є повністю проєкт цієї реформи. Я сподіваюсь, що з першого січня вона буде затверджена, щоб дійсно сержант залишався сержантом. Щоб саме сержант став тим лідером і наставником, і справжнім помічником і опорою для підлеглих — це основні аспекти. Щодо Сил спеціальних операцій, важливим є перехід на j-структуру. Якщо ми беремо зараз підрозділ Сил спеціальних операцій, від загону і до командування, всі штаби зараз перейшли на систему j-структуру.
Насправді вже можна зайти в любий кабінет j-структури і ви зрозумієте, що процедури планування, процедури організації відповідають вже відсотків на 70-80 тим стандартам, які ставлять до нас НАТОвські партнери і партнери, які нам допомагають в організації штабів. Тобто я вважаю, що саме ССО — це локомотив щодо перетворення на НАТОвську структуру.
У нас є своя специфіка, знову ж таки, я кажу в плані того, що ми ведемо безпосередні бойові дії, але наша побудова вона ефективна саме в цих умовах. Як показав мій досвід перебування в інших країнах, ми на правильному шляху.
— Що Ви можете сказати тим західним аналітикам, які кажуть про провал військових реформ в Україні?
— Давайте відповімо по чесному, не можна все зробити з 14-го року, тим більше в умовах ведення війни. Тим більше я вважаю, що до 14-го року були певні намагання, але вони придушувались. Ми знаємо чому, ми не будемо це вже повторювати. Бо це було не цікаво ні Російській Федерації, ні тим хто тоді був при владі і проводив проросійську політику. Тому ми це відкидаємо.
Починаючи з 2014-го року ми можемо говорити про якісь реформи. А так як була активна фаза війни 14-15-й роки, цей постійний інформаційний та гібридний вплив, звичайно було важко впроваджувати певні аспекти. Ви ж розумієте, який це об’єм роботи. Це доктринальна база, статути, настанови, нормативно-правові акти. І якщо ми зараз беремо Генеральний штаб, то фактично до кінця цього року вже всі доктринальні документи є відпрацьовані. Все починається звідки — з інституціональної бази, з законодавчої бази. Особисто я прийняв два закони, особисто прийняв два закони. Думаю я є рекордсменом в цьому плані, що стосується ССО за рік.
Я думаю, що реформи ідуть і вони будуть іти. І те покоління, яке вже зараз доходить до керівних посад, ну наприклад, в мене всі командири частин знають англійську мову. Вільно. Один із критеріїв їх призначення це теж був. Чому? Тому що, якщо командир частини знає іноземну мову, то я думаю зами, підлеглі, будуть намагатися вчити іноземну мову. Зараз ми даємо всі можливості військовослужбовцям Сил спеціальних операцій вивчати мови. Там і естонські партнери для нас організовують багато курсів постійно, литовці і місцевий наш національний університет оборони України проводить постійно курси. Тобто було б бажання, а вивчити можна. Ну це і питання сертифікації НАТО, знову ж ми туди повертаємось. Обов’язкова умова — знання мови. Можна по різному працювати в штабі НАТО, але ти не будеш там працювати, якщо не розумітимеш про що говорять. Ти не зможеш прийняти ні ефективне рішення, ні організувати правильно роботу.
— Яка роль ССО у впровадженні національного спротиву в Україні? Як надалі ССО долучатимуться до патріотичного виховання?
— Згідно Закону ССО є ключовим родом сил, що відповідає за підготовку і організацію Руху опору. Нам дається право на тих законних підставах забезпечити соціальний захист людей, які приймають участь, а також і організувати сам порядок руху опору та проведення певних заходів. Тим більше, що у нас майже 130 районів по новому районуванню і відсутність загрози вторгнення і подальшої ескалації з боку Російської Федерації ніхто не гарантує. Ми повинні бути готові, в кожній області. В тих, які не є окупованими і в тих, які знаходяться під окупацією. Питання організації спротиву там — це важливий момент і важливий аспект нашої діяльності. І на Сили спеціальних операцій ця функція покладена, а якщо вона покладена, то ми повинні робити це в правовому полі. Все законодавчо, будуть прописані положення про рух опору. Звичайно це конфіденційна інформація і говорити про подробиці з цього приводу я не маю права, але цей процес поставлено мною на одне із ключових місць: і формування, і розвиток, і захист людей, які вже приймають участь. Тобто для мене це пріоритет.
ССО також приймає участь в національному вихованні. Ми проводимо певні заходи. Проводимо заняття з молоддю, проводимо заняття з територіальною обороною. В нас все ж таки досвід проведення практичних занять, я думаю, що найвищий у Збройних силах України. В нас є свої підходи. Окрім організації спортивних заходів у нас навіть тут на території, на стадіоні з дітьми, є кураторство над дитячими закладами, де відпочивають влітку. І в нас в планах і далі розвиток. Зараз вже говоримо про якийсь ліцей, чи коледж з нахилом до Сил спеціальних операцій. Тому ми в цьому напрямку будемо рухатись і виявляти свою активну позицію. Тому що дійсно, рекрутинг та підбір до Сил спеціальних операцій потребує наявності великої кількості підготовлених людей. А з цієї кількості ми підбираємо ще невелику кількість.
— Яким Ви бачите майбутнє ССО?
— Це потужні Збройні сили, які є членами НАТО і які виконують місії по всьому світу.
